Світова мапа українців Георґа Гасенка: історія та значення

Дізнайтесь про унікальну мапу розміщення українців у світі 1920 року від Георґа Гасенка. Історія створення, деталі та значення для діаспори. Унікальні факти!

У 1920 році світ побачив незвичайну картографічну працю – "Світову мапу з розміщенням українців по світу", створену Георґом Гасенком. Цей твір, виданий у Відні, став не просто географічним документом, а й своєрідним дзеркалом української душі, розкиданої по планеті. Хто такий Гасенко? Чому його мапа досі викликає подив і захоплення? У цій статті ми зануримося в історію створення цього шедевру, розкриємо його особливості та спробуємо зрозуміти, що він означає для українців сьогодні. Готуйтеся до подорожі в часі й просторі – буде цікаво!

Хто такий Георґ Гасенко: постать за мапою

Георґ Гасенко – це ім’я, яке звучить як відлуння бурхливого початку ХХ століття. Народився він у 1894 році (хоча деякі джерела вказують 1889-й) і залишив по собі спадщину, що виходить далеко за межі звичайного життя. Український інженер, дипломат, письменник і картограф – Гасенко був людиною багатьох талантів. Його діяльність припала на часи, коли Україна боролася за свою ідентичність після розпаду імперій. Саме в цей період він створив мапу, яка стала символом єдності українців, розпорошених по світу. Помер Гасенко у 1933 році, але його праця пережила його на століття.

Ця людина була не просто творцем карт. Він входив до Союзу українських журналістів і письменників у Відні, брав участь у політичному та культурному житті української еміграції. Уявіть: молодий інженер, який у вирі революцій і війн вирішує взятися за перо й циркуль, щоб намалювати долю свого народу. Його мапа – це не сухий документ, а крик душі, спроба зібрати воєдино розірвані шматки української спільноти. Сьогодні ми можемо лише здогадуватися, скільки ночей він провів над кресленнями, але результат вражає своєю глибиною й точністю.

Історія створення мапи: від ідеї до втілення

Передумови створення

Початок ХХ століття – це час великих потрясінь для українців. Після поразки Української Народної Республіки багато її діячів опинилися в еміграції. У Відні, де осів Гасенко, сформувалася потужна українська громада, яка прагнула зберегти свою культуру й нагадати світові про себе. Саме в такому контексті народилася ідея "Світової мапи з розміщенням українців по світу". У 1920 році, коли Європа ще оговтувалася від Першої світової війни, Гасенко взявся за цей амбітний проєкт. Його мета була проста, але грандіозна: показати, де живуть українці, як далеко сягає їхній дух.

Цікаво, що передумови до створення мапи лежали не лише в політичній сфері. На початку століття міграція українців до Америки, Канади й Австралії набрала обертів. Хтось тікав від злиднів, хтось шукав кращої долі. Гасенко розумів: ці люди – не просто емігранти, а частина великого народу. Він хотів зафіксувати їхнє розселення, щоб ніхто не забув, звідки вони родом. Так народилася ідея картографічного полотна, яке б поєднало старе й нове, Європу й далекі континенти.

Технічні деталі реалізації

Мапа була видана компанією "Христофа Райсера Сини" у Відні – відомим видавництвом, яке спеціалізувалося на якісних друкованих роботах. Масштаб вражає: 1:73 000 000. Це означає, що кожен сантиметр на папері відповідав 730 кілометрам у реальності. Уявіть собі цей розмах! Гасенко працював із точністю інженера, але з душею поета. Авторські права на мапу належали видавництву "По світу" з Києва, що додає ще один шар до її історії – зв’язок із батьківщиною, попри відстань.

Виготовлення такої мапи в 1920 році було справжнім викликом. Технології того часу не йшли в порівняння з сучасними GIS-системами. Гасенко збирав дані вручну, спираючись на листи, звіти емігрантських організацій і, можливо, навіть усні розповіді. Кольорові позначення, таблиці, написи – усе це вимагало неабиякої майстерності. Мапа вийшла трьома мовами: українською, німецькою ("Weltkarte mit der Verteilung der Ukrainer in der Welt") і французькою ("Planisphère avec la distribution des Ukrainiens dans le monde entier"). Такий підхід свідчить про амбіцію Гасенка зробити свою працю доступною для світу.

Що показує мапа: географія української душі

"Світова мапа з розміщенням українців по світу" – це не просто набір позначок на папері. Вона розкриває, як далеко сягнула українська діаспора на початку ХХ століття. Гасенко детально позначив місця проживання українців, від Європи до Америки, від Сибіру до Австралії. Ось що ми бачимо на цьому унікальному полотні:

• Східна Європа: Найбільше українців зосереджено в прикордонних зонах Польщі, Румунії, Словаччини. Це землі, де українці жили століттями, попри зміну кордонів. Гасенко вказує на десятки тисяч людей – наприклад, 51,7 тисячі в Румунії за переписом 2011 року, хоча в 1920-х цифри могли бути іншими.
• Російська імперія/СРСР: Мапа фіксує величезну кількість українців у Сибіру й на Далекому Сході – наслідок переселень і заслань. За радянським переписом 1926 року, поза Україною жило 3,45 мільйона українців. Гасенко, ймовірно, мав схожі дані.
• Північна Америка: Канада й США стали новим домом для сотень тисяч емігрантів. У Канаді вже тоді налічувалося понад 1,2 мільйона осіб українського походження, у США – близько 1,5 мільйона за неофіційними оцінками. Гасенко позначив ці осередки з особливою ретельністю.
• Австралія та Південна Америка: Менш численні, але важливі громади. В Австралії на 1920-ті роки могло бути до 38,8 тисячі українців, у Парагваї – 10-12 тисяч. Це були піонери, які шукали нові горизонти.
• Західна Європа: Франція (30 тисяч), Велика Британія (до 30 тисяч за неофіційними даними) – ці цифри вражають, адже еміграція сюди була менш масовою. Гасенко показав, що українці є всюди.

Ця мапа – не просто статистика. Вона розповідає історії. Уявіть собі селянина з Галичини, який опинився в канадських преріях, чи інтелігента з Києва, що осів у Парижі. Гасенко зумів зібрати ці долі в єдине ціле, показавши світові, що українці – не просто народ однієї країни, а глобальна спільнота.

Але чи все так просто? Деякі дослідники вважають, що цифри могли бути перебільшеними. У 1920-х роках точних переписів не було, а Гасенко спирався на приблизні оцінки. Та навіть якщо дані не ідеальні, мапа вражає своїм масштабом і сміливістю задуму. Вона стала першим кроком до осмислення української діаспори як цілісного явища.

Погляньмо глибше. Чому Гасенко вибрав саме ці регіони? Можливо, він хотів підкреслити контраст між автохтонними українцями (наприклад, у Польщі) та емігрантами (у Канаді). А може, його цікавила не лише географія, а й дух – прагнення українців зберегти себе, де б вони не були. Мапа стала не лише документом, а й символом надії.

Значення мапи для українців тоді й зараз

Створена в 1920 році, мапа Гасенка була більше, ніж картографічним проєктом. Для українців, розкиданих по світу після поразки національно-визвольних змагань, вона стала знаком єдності. Уявіть: тисячі людей, які втратили батьківщину, раптом побачили себе частиною великої картини. Гасенко ніби казав: "Ви не самі, ви – частина нас". У Відні, де друкувалася мапа, українська еміграція отримала інструмент для самоідентифікації й політичної боротьби.

А що вона означає сьогодні? У 2025 році, коли війна змусила мільйони українців покинути домівки, мапа Гасенка набуває нового сенсу. За приблизними оцінками, за межами України нині живе від 15 до 20 мільйонів людей українського походження. Це чверть народу! Сучасні технології дозволяють створювати інтерактивні карти, але праця Гасенка нагадує нам про коріння. Вона – як місток між минулим і сьогоденням, що змушує задуматися: чи змінилася наша географія за 105 років?

"Світова мапа з розміщенням українців по світу" Георґа Гасенка – це не просто артефакт минулого. Це свідчення того, як одна людина може змінити сприйняття цілого народу. Створена в 1920 році, вона показала світові, що українці – не лише жителі певної території, а глобальна сила, розкидана по континентах, але об’єднана духом. Її деталі вражають: від масштабу 1:73 000 000 до кольорових позначок і таблиць. Сьогодні, коли ми дивимося на цю мапу, ми бачимо не лише історію, а й себе – народ, який попри всі випробування залишається собою.

P.S. Чи не дивно, що сто років потому ми знову шукаємо себе на карті світу? Мапа Гасенка – це не просто папір, а нагадування: де б ми не були, ми завжди несемо Україну в серці.