Початок Першої кругосвітньої подорожі: відкриття нових шляхів та епоха пригод

Перший кругосвітній похід 1519 року змінив історію навігації, відкрив нові шляхи до Молуккських островів та завершився лише одним уцілілим кораблем із 26 тоннами прянощів.

20 вересня 1519 року з порту Санлукар-де-Баррамеда, що в Іспанії, вийшла експедиція, яка змінила навігаційну історію. П’ять кораблів під командуванням відомого португальського мореплавця Фернана Магеллана вирушили на пошуки короткого шляху до багатих прянощами Молуккських островів. Це не була звичайна морська подорож: експедиція стала першим задокументованим кругосвітнім плаванням, яке завершилося поверненням лише одного корабля з вісімнадцятьма вцілілими моряками. Плавання тривало 1081 день, але його значення залишається неперевершеним, адже воно змінило світ і закріпило нову еру географічних відкриттів.

Історичні передумови та підготовка до подорожі

Прагнення відкрити нові торговельні шляхи

На початку XVI століття світ охопила "гонка за прянощами". Молуккські острови, відомі як "Острови Прянощів", були справжнім джерелом багатства, звідки вивозили перець, мускатний горіх, гвоздику та інші цінні спеції, які в Європі коштували майже на вагу золота. Європейські монархи прагнули здобути контроль над цими ресурсами, а новий морський шлях обіцяв скоротити час і витрати на транспортування. Водночас експансія Португалії і Іспанії створювала напружену конкуренцію, адже кожна держава прагнула отримати перевагу у торгівлі.

Підготовка флотилії та ролі Магеллана

Фернан Магеллан, португальський мореплавець на службі іспанської корони, мав не тільки досвід, а й неабиякі амбіції. Король Іспанії Карл I надав Магеллану п’ять кораблів: "Тринідад", "Сан-Антоніо", "Консепсьйон", "Вікторія" та "Сантьяго". Флотилія налічувала близько 270 моряків із різних країн. Підготовка потребувала значних ресурсів, а сам Магеллан відчував тиск з боку конкуренції Португалії, яка також прагнула контролювати торгівлю в Індійському океані. Окрім витрат на кораблі та припаси, підготовка включала формування стратегічного плану і передбачала значні ризики, адже шлях до Молуккських островів був сповнений невідомостей і небезпек.

Початок подорожі та випробування в Атлантичному океані

Вихід із Санлукар-де-Баррамеда і перетин Атлантики

20 вересня 1519 року флотилія вирушила з іспанського порту Санлукар-де-Баррамеда. Експедиція мала на меті дістатися Молуккських островів західним шляхом, щоб уникнути португальського впливу в Індійському океані. На початкових етапах експедиція зіткнулася з погодними труднощами та навігаційними викликами. Кораблі пливли Атлантичним океаном, а морякам доводилося пристосовуватися до незвіданих вод, де загрози й труднощі були постійними супутниками.

Проблеми з командуванням і пошук нових шляхів

Під час плавання назрівала внутрішня напруга. Капітани деяких кораблів, зокрема Хуан де Картахена, почали ставити під сумнів лідерство Магеллана. Суперечки та навіть спроби бунтів ставали звичними на борту, що ускладнювало управління. Однак Магеллан вдало стримував конфлікти, зберігаючи командування над флотом. Протягом цих місяців, долаючи труднощі, він також заклав основи для пошуку маршруту, який вивів би їх до Південної Америки і згодом до загадкового проходу, відомого як Магелланова протока.

Відкриття Магелланової протоки та Тихий океан

• Магелланова протока: У жовтні 1520 року експедиція досягла південного краю Південної Америки, де відкрилася вузька протока, яка пізніше була названа Магеллановою на його честь. Цей прохід, розташований між материком і островами, став новим морським маршрутом до Тихого океану. Подолання протоки тривало близько місяця через складні погодні умови та небезпечні течії.
• Випробування Тихого океану: Після виходу в Тихий океан у листопаді 1520 року експедиція зіткнулася з новими труднощами. Протягом 99 днів кораблі перебували у відкритому океані без можливості поповнити запаси. Відсутність їжі і прісної води призвела до хвороб і численних смертей серед моряків. Це був перший задокументований випадок тривалого перебування у Тихому океані, який відкрив новий масштаб океанських шляхів, але за високої ціни для експедиції.
• Загибель Магеллана на Філіппінах: Після неймовірних випробувань флотилія дісталася Філіппін у березні 1521 року. На острові Мактан Магеллан загинув у сутичці з місцевими жителями, що стало величезною втратою для команди. Після його смерті командування прийняв Хуан Себастьян Елькано, який продовжив подорож додому.

Глибокий розбір подорожі та її впливу на історію навігації

Випробування експедиції:

1. Навігаційні труднощі: Відкриття Магелланової протоки та тривалий перехід через Тихий океан стали історичними досягненнями, що демонструють хоробрість і відвагу команди.
2. Голод та хвороби: Брак їжі й води змушував моряків харчуватися чим завгодно, навіть шкірою з канатів, що призвело до епідемій.
3. Смерть Магеллана: Смерть лідера показала вразливість експедицій такого масштабу, але також надихнула інших моряків продовжити справу до кінця.

Три головних аспекти, що визначили успіх подорожі:

• Стійкість до труднощів: Моряки подолали численні природні та внутрішні загрози, зберігаючи цілісність команди.
• Історичне відкриття: Відкриття нового шляху до Азії через захід стало проривом, який розширив географічне бачення.
• Командирські якості Елькано: Після смерті Магеллана, саме Елькано зумів організувати повернення, що показало його дипломатичний і лідерський талант.

Завершення подорожі та її значення для майбутніх поколінь

Повернення до Іспанії: кінцевий етап експедиції

Після загибелі Магеллана, Елькано привів залишки експедиції до Молуккських островів і відправився додому. Після завершення подорожі на кораблі "Вікторія" залишилося лише 18 із початкових 270 моряків. Вони привезли 26 тонн прянощів, які покрили витрати експедиції і принесли колосальний прибуток. Елькано і його люди завершили першу кругосвітню подорож 6 вересня 1522 року, довівши можливість обійти Землю.

Вплив на географічні дослідження

Експедиція Магеллана-Елькано довела глобальність океанів та показала світову карту в новому вигляді. Вона стала підґрунтям для майбутніх відкриттів і вплинула на розвиток торгівлі, політичну експансію і наукові знання. Це також вплинуло на майбутнє мореплавства, показуючи, що Земля є набагато більшою і складнішою, ніж уявляли раніше.

Кругосвітня подорож під керівництвом Магеллана стала справжньою епохальною подією, яка перевершила навіть очікування її організаторів. Вона довела не тільки те, що Земля має форму сфери, а й відкрила неймовірні можливості для людства. Магелланова протока, перетин Тихого океану та відкриття торговельного шляху через захід стали ключовими елементами, які закріпили за цією подорожжю місце в історії.

P.S. Кожна нова подорож - це новий виклик, якому ніколи не зможуть дати цілком завершеної відповіді.