Дві із 38 монет Городницького скарбу періоду України-Русі (1010–1019 рр.)

Розкриття деталей двох рідкісних монет періоду України-Русі (1010–1019 рр.) із Городницького скарбу, їх значення для історії та археології.

Городницький скарб – унікальна знахідка на території сучасної України, яка відкрила історикам 38 рідкісних монет, датованих початком XI століття. Ці монети належать до періоду Київської Русі, відомої своєю різнобарвною культурою та економічними зв’язками з сусідніми країнами. Особливий інтерес становлять дві монети зі скарбу, що відзначаються рідкісною символікою і тонкими лініями вигравіруваного тризуба – знака князя Володимира. Цей символ і досі є важливим елементом української національної ідентичності. Ця стаття докладно розгляне походження та історичне значення цих монет, технологію їх виготовлення, а також специфіку їхньої символіки та значення у контексті розвитку грошової системи на території Київської Русі.

Походження та відкриття Городницького скарбу

Історія відкриття скарбу

Городницький скарб було знайдено випадково на території сучасної Житомирщини, в селі Городниця, що і дало назву цій знахідці. У 2021 році археологи розпочали розкопки на цій території після повідомлень місцевих жителів про виявлення старовинних монет. Під час досліджень було знайдено 38 монет, які експерти віднесли до періоду правління Володимира Великого (980–1015 рр.), одного з найвидатніших князів Київської Русі.

Значення скарбу для археології

Городницький скарб є важливим археологічним артефактом, що дає можливість дослідникам зрозуміти грошову систему Київської Русі та зовнішні торговельні зв’язки. Монети виготовлені з високоякісного металу, що свідчить про розвиненість металургійних технологій того часу. До того ж, форма і стиль монет свідчать про впливи сусідніх культур, особливо Візантії, з якою Київська Русь мала тісні політичні й економічні контакти.

Опис монет та їх символічне значення

Унікальність символіки

На кожній з двох монет, що привернули увагу істориків, зображено тризуб – символ князя Володимира. Цей знак має глибоке історичне значення і вважається першим відомим гербом України. Лінії тризуба на монетах виконані майстерно і з дотриманням певної симетрії, що вказує на високий рівень гравіювального мистецтва Київської Русі. Використання тризуба як символу державної влади мало закріпити статус князя і показати легітимність його правління серед підданих.

Технічні особливості виготовлення

Монети були виготовлені методом лиття або штампування, що для того часу вимагало певних технічних знань і навичок. Збереглися сліди інструментів, які, ймовірно, використовувалися для створення дрібних деталей на тризубі. Форма монет та їх товщина свідчать про майстерність місцевих ремісників, які вміли працювати з металом на високому рівні, що підкреслює технологічний розвиток Київської Русі.

Специфіка монетної системи Київської Русі

• Типи монет: У період правління Володимира Великого в обігу були різні типи монет, зокрема, срібники та златники, виготовлені із золота та срібла. Златники, зокрема, вважалися символом розкоші та могли використовуватися для дипломатичних подарунків іноземним державам.
• Вартість монет: Цінність таких монет була високою, оскільки вони виготовлялися з коштовних металів. Історики припускають, що срібник міг дорівнювати певній кількості товарів чи сільськогосподарських продуктів.
• Використання монет: На території Київської Русі грошові обігові монети використовувалися переважно для міжнародної торгівлі, оскільки для внутрішніх розрахунків більше використовувалися товари та натуральний обмін.
• Зовнішні впливи: Стиль монет вказує на вплив Візантійської імперії, яка вважалася на той час культурним і релігійним центром. Володимир прийняв християнство з Візантії, що значно вплинуло на українське мистецтво і гравіювання монет.

Ці характеристики підтверджують високий рівень розвитку монетної системи Київської Русі та її культурні контакти з сусідніми державами.

Історичний контекст: Київська Русь та її торговельні зв’язки

Київська Русь як торговельний центр

Київська Русь була важливим торговельним шляхом між Сходом і Заходом. Через її територію проходили численні торгові маршрути, зокрема, відомий «Шлях із варяг у греки». Монети, подібні до тих, що були знайдені у Городницькому скарбі, слугували інструментом міжнародних торговельних угод. Це підтверджує, що Київська Русь була інтегрованою частиною європейського економічного простору.

Вплив міжнародної торгівлі на розвиток монетного мистецтва

Володимир Великий активно розвивав торгівлю з сусідніми державами, що потребувало створення єдиної грошової системи. Вплив інших культур і потреба у стабільній валюті спонукали князя до запровадження власних монет, які б могли вільно обмінюватися в межах держави і за її кордонами. Цей крок був важливим елементом стабільності економіки і довіри до монети як універсального еквівалента вартості.

Городницький скарб став важливою історичною знахідкою, яка значно розширила уявлення про монетну систему і економіку Київської Русі. Монети із зображенням тризуба є не лише підтвердженням суверенітету Київської Русі, а й символом культурної спадщини України, що зберігається до наших днів. Цей скарб показує, як рання українська держава інтегрувалася в міжнародну економічну систему і як монетне мистецтво відображало національну ідентичність.

P.S. Городницький скарб залишається надзвичайно цінним джерелом для розуміння економічної та культурної історії Київської Русі, і з кожним новим дослідженням ми відкриваємо нові сторінки нашого минулого.